АЛІЦЯ БЄН ТА АЛІЦЯ ТАРКОВСЬКА ЮРИДИЧНІ ОФІСИ ТА ПАРТНЕРСЬКІ ОФІСИ
Павілонська 47
91-487 Лодзь, Польща
тел. +48 42 630 40 10
факс +48 42 630 97 00
kancelaria@alicjabien.pl
автор дослідження
НАВІГАЦІЯ
Що таке факторинг?
Факторинг - це вид договору та надання послуг, за яким підприємець передає свою дебіторську заборгованість Фактору (передає право на отримання оплати за послугу, на яку він виставив рахунок), а Фактор сплачує підприємцю обумовлену суму. Факторинг використовується для підвищення фінансової ліквідності підприємства за рахунок скорочення часу очікування оплати за надану послугу або поставлений товар.
Важливим питанням є те, за яким видом дебіторської заборгованості можна укладати договір факторингу. Це дебіторська заборгованість, строк погашення якої ще не настав. Це означає, що їх термін ще не настав.
Результатом використання факторингу є те, що підприємець швидко отримує гроші від фактора в обмін на дебіторську заборгованість. Підприємця вже не цікавить питання, заплатить підрядник суму, зазначену у виставленому рахунку, чи ні.
Як називаються сторони договору факторингу?
Faktor – особа, яка купує право вимоги у підприємця. Найчастіше це банки та інші фінансові установи, які здійснюють таку діяльність. Обмежень на ведення даного виду діяльності немає.
Факторинговий агент – підприємець, який продає свою дебіторську заборгованість фактору.
Види факторингу
Існує кілька видів і підрозділів факторингу. Найважливішим з них є поділ на належний, неналежний і змішаний факторинг. Різниця між ними полягає в розподілі ризику неплатоспроможності між сторонами договору факторингу.
1) Належний факторинг – Фактор бере на себе повний ризик неплатоспроможності боржника. Для підприємця це означає, що після укладення договору та отримання грошей за купівлю накладної, підприємець не буде цікавитися подальшою долею дебіторської заборгованості. Фактор повинен буде подати претензії у разі несплати рахунку підрядником
2) Невідповідний факторинг – незважаючи на укладення договору факторингу, факторинговий агент все ще несе повну відповідальність за неплатоспроможність боржника. Якщо Фактор не стягує дебіторську заборгованість, Фактор повинен розрахуватися з Фактором. Може статися так, що він поверне всю суму, отриману від «Фактора».
3) Змішаний факторинг – це проміжне рішення між двома попередніми. Це означає, що положення договору регулюють пропорції, в яких Фактор і Факторинг відповідно несуть відповідальність за неплатоспроможність боржника.
Варто зазначити, що залежно від типу факторингу, який ми обираємо, чим більший ризик неплатоспроможності боржника бере на себе фактор, тим більше фактор здатний заплатити за дебіторську заборгованість.
Як це виглядає на практиці?
1) Підприємець виставляє рахунок-фактуру з конкретним, як правило, тривалим (наприклад, 60 або 90 днів) терміном оплати.
2) Потім підприємець зв’язується з банком або іншою компанією, що надає факторингові послуги (майбутній потенційний фактор).
3) Фактор ретельно аналізує фінансовий стан компанії, контрагента (боржника) і перевіряє саму дебіторську заборгованість.
4) Фактор подає пропозиції, за якою ціною він може придбати рахунок-фактуру. Окрім фінансового стану боржника та сторони факторингу, важливу роль у визначенні ціни відіграє обраний вид факторингу.
5) Якщо факторер приймає пропозицію, гроші перераховуються фактореру протягом кількох годин або кількох днів. Деякі факторингові компанії переказують гроші протягом 30 хвилин після того, як фактор прийме пропозицію.
На які елементи факторингу варто звернути увагу?
Незважаючи на те, що в польському законодавстві немає спеціальних вимог щодо елементів договору факторингу, слід мати на увазі та включити до договору факторингу такі елементи:
- Ідентифікація сторін договору,
- Опис дебіторської заборгованості,
- Обраний вид факторингу,
- Розміри винагороди та правила її виплати Фактору,
- Визначення виду відповідальності у разі неплатоспроможності боржника,
- Інші положення залежно від домовленостей сторін.
