SAWARYN I PARTNERZY SPÓŁKA KOMANDYTOWA
Warecka 4/6 лок
00-040 Варшава
тел. +48 537 191 841
kontakt@sawaryn.com
автор дослідження
НАВІГАЦІЯ
вхід
Оцінка ризику клієнта є ключовим процесом у боротьбі з відмиванням грошей (AML). Його метою є оцінка потенційного ризику, з яким може зіткнутися клієнт у плані відмивання грошей або фінансування тероризму, а потім призначення відповідних заходів протидії. Оцінка ризиків дозволяє зобов’язаним установам зосередити ресурси там, де ризик є найбільшим, і ефективно керувати відносинами з клієнтами відповідно до закону.
Процес оцінки ризику ґрунтується на аналізі різних факторів, таких як походження клієнта, тип бізнесу, який він веде, і його поведінка щодо транзакцій. Це динамічна процедура, яка вимагає регулярного перегляду та оновлення в міру зміни профілю клієнта та розвитку загроз.
Критерії оцінки ризику
Оцінка клієнтського ризику в рамках AML враховує багато критеріїв. До найважливіших з них відносяться:
- Географічний критерій – Посилається на країну походження клієнта або країну, в якій ведеться бізнес. Клієнти з країн, які вважаються зонами високого ризику (наприклад, країни, зазначені в списках FATF як місця з підвищеним ризиком відмивання грошей), оцінюються як більш ризиковані. Географічний критерій також враховує економічні та фінансові відносини з країнами, на які поширюються міжнародні санкції чи фінансові обмеження.
- Критерій щодо характеру діяльності – Різні види підприємницької діяльності включають різні рівні ризику відмивання грошей. Наприклад, компанії, що працюють у готівковій індустрії, такі як пункти обміну валюти, казино чи ювелірні магазини, частіше використовують для відмивання грошей. Подібним чином діяльність у галузях, які особливо вразливі до незаконних фінансових потоків (наприклад, нерухомість або сектори мистецтва), оцінюється як більш ризикована.
- Профільний критерій – Ризик також може випливати з профілю самого клієнта. Прикладом високого ризику є політично відомі особи (PEPs), які через своє становище можуть бути піддані корупції та злочинній діяльності. До цієї категорії також належать люди, пов’язані з фінансовими злочинами, або клієнти, які регулярно здійснюють незвичайні транзакції, наприклад, великі депозити готівкою.
- Трансакційний критерій – Регулярний моніторинг транзакцій клієнтів допомагає виявити незвичні або підозрілі моделі поведінки. Наприклад, часті та великі міжнародні перекази, транзакції, що перевищують певні порогові суми, або раптові зміни у способі використання вашого рахунку можуть вказувати на потенційний ризик відмивання грошей. Аналіз транзакцій особливо важливий, оскільки є елементом моніторингу поточної активності клієнта.
Категорії ризику клієнтів
На основі оцінки ризику клієнтів зазвичай відносять до однієї з трьох основних категорій ризику: низького, середнього або високого. Категорізація дозволяє відповідним установам адаптувати заходи моніторингу та контролю залежно від профілю клієнта.
- Низький ризик – Клієнти з низьким рівнем ризику – це ті, чия діяльність і профіль не вказують на високий ризик відмивання грошей або фінансування тероризму. Приклади включають індивідуальних клієнтів, які здійснюють стандартні операції на невеликі суми або керують стабільними компаніями з прозорою фінансовою структурою. У їхньому випадку використовуються основні процедури AML, такі як стандартна ідентифікація та перевірка.
- Середній ризик – Ця категорія включає клієнтів, чий профіль або транзакції вказують на помірний ризик. Приклади включають клієнтів з країн із середнім рівнем ризику або компаній, які ведуть діяльність, яка часом може бути піддана незаконним операціям. Для клієнтів із середнім рівнем ризику зобов’язані установи можуть використовувати розширені процедури моніторингу та додаткові заходи перевірки, особливо для операцій, що перевищують встановлені порогові значення.
- Високий ризик – Клієнти, які викликають особливе занепокоєння через своє походження, діяльність або профіль. До цієї групи входять політично відомі особи (PEPs), люди з країн високого ризику та клієнти, які здійснюють незвичні або підозрілі операції. Клієнти з високим рівнем ризику контролюються особливо ретельно, використовуючи додаткові процедури перевірки, більш часті перевірки та детальний нагляд за транзакціями.
Застосування оцінки ризику
На основі категоризації ризику зобов’язані установи можуть застосовувати відповідні заходи контролю, які включають:
- Покращений моніторинг транзакцій – У випадку клієнтів із високим ризиком транзакції можна відстежувати в режимі реального часу або піддавати детальному аналізу під час обробки. Посилений моніторинг означає, що кожен переказ, оплата готівкою та міжнародна операція ретельно досліджуються та документуються. На практиці це означає використання спеціальних аналітичних інструментів, які допомагають виявити незвичайні моделі транзакцій і аномалії.
- Додаткова перевірка документів – Уповноважені установи можуть вимагати від клієнтів надати додаткові документи, які підтверджують особу, походження коштів або характер бізнесу. Прикладом може бути необхідність пред'явлення документів про реєстрацію компанії, фінансової звітності або податкової довідки. Додаткові документи особливо важливі для клієнтів групи високого ризику, де потрібне конкретне підтвердження законності їх операцій.
- Більш часті перегляди профілю клієнтів – Оцінка ризиків – це не одноразова процедура. Регулярні перевірки профілів клієнтів мають вирішальне значення, особливо для клієнтів із високим ризиком. Уповноважені установи можуть переглядати дані клієнтів кожні шість місяців або частіше, залежно від рівня ризику, щоб переконатися, що профіль клієнта не змінився та все ще відображає початкову оцінку. Перегляд може включати оновлення документації та аналіз попередніх операцій.
- Навчання та навчання працівників – Працівники зобов’язаних установ повинні проходити регулярні навчання з оцінки ризиків та розпізнавання підозрілих операцій. Навчання охоплює як загальні процедури ПВК, так і політику оцінки ризиків. Навчений персонал ефективніше розпізнає незвичайну поведінку та краще готовий реагувати на попереджувальні сигнали.
- Адаптація методів до специфіки клієнта – Оцінка ризику повинна бути адаптована до особливостей кожного клієнта. Для клієнтів із високим ризиком установа може запровадити додаткові процедури, такі як аналіз профілів транзакцій або моніторинг ділових зв’язків. Це дає змогу точніше визначати загрози та використовувати більш просунуті методи контролю.
Оцінка ризиків як безперервний процес
Оцінка ризиків є динамічним процесом, що означає, що зобов’язані установи повинні регулярно оновлювати профілі клієнтів і адаптувати заходи моніторингу до мінливих обставин. Незалежно від того, чи відбуваються зміни в профілі клієнта чи в правовому середовищі, оцінка ризиків вимагає постійного контролю та перегляду для забезпечення її адекватності. Ключові елементи регулярної оцінки ризику включають:
- Оновлення даних клієнтів – врахування будь-яких змін ідентифікаційних даних або профілю ризику.
- Відстеження нормативних змін – адаптація до нових правових вимог, наприклад зміна списків країн високого ризику.
- Реагування на зміни в галузі та на ринках – наприклад, якщо певна галузь вважається більш ризикованою через виявлене шахрайство, установи повинні адаптувати свої процедури.
Таким чином, оцінка ризиків є основою ефективної протидії відмиванню грошей, а її належне впровадження вимагає тісної співпраці між усіма підрозділами установи та постійного оновлення та вдосконалення процедур.
